Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 року Справа № 910/17074/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дерепи В.І. - головуючого, Грека Б.М., Кривди Д.С. (доповідача),за участю представників:позивачаВільгельм А.Д., представниквідповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином),розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 у справі№ 910/17074/13 Господарського суду міста Києваза позовомІнспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті КиєвідоФізичної особи-підприємця ОСОБА_5прозобов'язання привести до попереднього стану самочинно реконструйовані нежитлові приміщення,Розпорядженням Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 24.09.2014 №05-05/1474 у зв'язку з виходом з відпустки суддів Дерепи В.І. та Грека Б.М. сформовано колегію суддів Вищого господарського суду України в такому складі: суддя Дерепа В.І. - головуючий, судді Грек Б.М., Кривда Д.С. для розгляду касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 у справі №910/17074/13.

ВСТАНОВИВ:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 привести до попереднього стану самовільно реконструйовані нежитлові приміщення АДРЕСА_1.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2014 (судді: Ярмак О.М. - головуючий, Ващенко Т.М., Трофименко Т.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 (судді: Шаптала Є.Ю. - головуючий, Власов Ю.Л., Гончаров С.А.), зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 за власний рахунок привести до попереднього стану самовільно реконструйовані нежитлові приміщення АДРЕСА_1; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1147грн.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить прийняті у справі рішення та постанову скасувати і прийняти нове рішення про відмову у позові. Скаргу мотивовано доводами про неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 11.02.2013 головним державним інспектором Інспекційного відділу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Лисаком С.Ф. на підставі направлення заступника начальника Інспекції на проведення позапланової перевірки № б/н від 06.02.2013 було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ФОП ОСОБА_5 щодо об'єкта будівництва: імідж-студія "ІНФОРМАЦІЯ_1" на АДРЕСА_1, за результатами якої складено акт від 11.02.2013.

В акті зазначено, що ФОП ОСОБА_5 експлуатує самовільно реконструйовані нежитлові приміщення АДРЕСА_1, після реконструкції з влаштуванням прибудови та вхідної групи без прийняття в експлуатацію у встановленому законом порядку, чим порушено ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Категорія складеності об'єкта - ІІІ на підставі класу наслідків такого об'єкта будівництва відповідно до ДБН А.2.2-3:2012. Склад та зміст проектної документації на будівництво", ДБН В.1.2-14:2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель споруд будівельних конструкцій та основ".

За результатами перевірки 11.02.2013 позивачем було складено припис з наступними вимогами: 1) з 12.02.2013 заборонити експлуатацію нежитлових приміщень АДРЕСА_1 до усунення допущеного правопорушення; 2) усунути порушення вимог містобудівного законодавства у встановленому законодавством порядку в термін до 31.03.2013.

28.02.2013 головним державним інспектором Інспекційного відділу №1 Лисаком С.Ф. складено протокол про правопорушення у сфері містобудування.

На підставі акту перевірки від 11.02.2013, припису від 11.02.2013р., протоколу від 28.02.2013 заступником начальника Інспекції Алєксєєнко І.О. винесено постанову №68/13 від 12.03.2013 про накладення штрафу на відповідача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 103230грн.

15.03.2013 головним державним інспектором Інспекційного відділу №1 Управління контролю будівництва об'єктів Інспекції Лисаком С.Ф. на підставі направлення для проведення перевірки від 15.03.2013 було проведено позапланову перевірку виконання ФОП ОСОБА_5 вимог припису від 11.02.2013 та встановлено невиконання відповідачем вимог цього припису. За результатами вказаної перевірки позивачем було складено акт від 15.03.2013 та винесено новий припис від 16.03.2013, в якому запропоновано усунути виявлені порушення в термін до 29.03.2013.

10.04.2013 головним державним інспектором Інспекційного відділу № 1 Лисаком С.Ф. складено протокол про правопорушення у сфері містобудування, в якому встановлено невиконання позивачем вимог припису Інспекції від 11.02.2013.

За результатом розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі акту перевірки від 15.03.2013, припису від 11.02.2013, припису від 16.03.2013, протоколу від 10.04.2013 заступником начальника Інспекції Алєксєєнком І.О. 23.04.2013 винесено постанову №123/13/1, якою ФОП ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.1 ч.6 ст.2 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 11470грн.

21.06.2013 за результатами позапланової перевірки ФОП ОСОБА_5 дотримання вимог припису від 16.03.2013 головним державним інспектором Інспекційного відділу № 1 Лисаком С.Ф. складено акт перевірки, в якому встановлено, що вимоги припису Інспекції від 16.03.2013 відповідачем не виконані, а саме виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності не усунені, чим порушено підпункт "а" п.3 ч.1 ст.41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

За таких обставин позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати ФОП ОСОБА_5 привести до попереднього стану самовільно реконструйовані нежитлові приміщення АДРЕСА_1. Позовні вимоги обґрунтовано приписами ч.ч.1, 7 ст.376 Цивільного кодексу України, ст.ст.38, 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що виконані відповідачем роботи з реконструкції та експлуатації після реконструкції здійснювалися за відсутності документів, що надають право на виконання будівельних робіт, та проектної документації на виконання будівельних робіт з реконструкції, та не були прийняті в експлуатацію після проведеної перебудови (реконструкції), а тому в силу положень ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України таке будівництво є самочинним. Також суди дійшли висновку, що відповідач самовільним виконанням будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень АДРЕСА_1 після реконструкції з влаштуванням прибудови та вхідної групи без прийняття в експлуатацію у встановленому законом порядку допустив істотні порушення будівельних норм і правил, у зв'язку з чим настають правові наслідки передбачені ч.7 ст.376 Цивільного кодексу України.

Однак, колегія не може погодитися з передчасними висновками судів, з огляду на наступне.

Правила щодо самочинного будівництва та його правові наслідки врегульовані ст.376 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 1 та частини 2 якої житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Частиною 7 ст.376 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Таким чином, ч.7 ст.376 цього Кодексу регулює випадки звернення з вимогою про знесення (за наявності наведених у вказаній частині підстав та обставин) саме відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування, незалежно від наявного порушеного права, тобто, не в межах спору про право.

Відповідно до положень ст.38 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису, а у разі його не виконання може подати позов до суду про знесення самочинно збудованих об'єктів містобудування, в разі задоволення якого за рішенням суду такий об'єкт підлягає знесенню з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво, що узгоджується зі ст.376 Цивільного кодексу України.

Здійснюючи судовий розгляд справи, суди попередніх інстанцій не встановили, чи відповідають заявлені у справі позовні вимоги (приведення до попереднього стану самовільно реконструйованих нежитлових приміщень (колишня квартира №7)) зазначеним вище вимогам законодавства, зокрема, Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яким визначено компетенцію позивача щодо звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта.

В рішенні суду першої інстанції зазначено, і це підтверджується матеріалами справи, що зазначене приміщення АДРЕСА_1 ОСОБА_5 придбала на підставі укладеного з ОСОБА_12 договору купівлі-продажу від 16.03.2004.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд вирішив питання ("привести до попереднього стану") щодо самої квартири АДРЕСА_1, яка є власністю відповідача, і залишає при цьому поза увагою обставини щодо наявності або відсутності підстав для демонтажу (знесення) прибудови та вхідної групи, які за висновком позивача побудовані самовільно. Суд апеляційної інстанції на зазначене увагу не звернув.

Крім того, судами не визначено ознаки стану, в який повинні були приведені приміщення відповідача, про які йдеться в резолютивній частині; не встановлено, яким моментом визначається "попередній стан приміщення".

Також судам слід враховувати, що для задоволення позовних вимог на підставі ч.7 ст.376 Цивільного кодексу України, приписами якої обґрунтовано позов у даній справі, позивачу відповідно до ст.ст.33 та 34 Господарського процесуального кодексу України належало довести наявність в даному випадку підстав для застосування саме цієї норми, тобто, здійснення порушення, що полягає у істотному відхиленні від проекту за ознак суперечності суспільним інтересам або порушення права інших осіб, чи істотному порушенні будівельних норм і правил, відмови порушника від перебудови чи неможливості провести відповідну перебудову.

Враховуючи викладене вище, колегія дійшла висновку, що судами не з'ясовані питання, з якими пов'язане законне вирішення спору по суті та не вжито заходів для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи.

Відповідно до п.3 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.07.2014 у справі №910/17074/13 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий В.Дерепа

Судді Б.Грек

Д.Кривда